Не повернусь. Туман латає слід.
Покоси лагідно шепочуться з вітрами.
Цю річку сумніву не перейти убрід,
Невір'я озеро не вичерпать руками.
Пірну сміливо в прохолодну рань,
Хай двері дивляться услід відкрито –
Зрікаюсь всіх нездійснених бажань,
Яким вже час учадливо згоріти.
Пелюстки рук моїх ти не зігрів,
І затишком не вкрив тремтливі плечі.
Я залишаю дім, де смуток жив,
Де все чуже: слова, думки і речі.
Я залишаю...
© Copyright: Мовчан-Мысловска, 2010
Свидетельство о публикации №110102701043
Свидетельство о публикации №110102701043
Рецензии
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.