Де сивіє полин, живе моє кохання,
Серед безкрайніх полонин звучать зізнання.
Де миготять зірки, живуть недійсні мрії,
У тині коло верб ми здобули надії.
Де грохотить гірная річка, вітають спогади осінні.
І ти ідеш собі спокійно шляхом дитячого дозвілля.
Де пташки радісно співають, ми заховали почуття.
І шлях привів тебе без тями, де вічний сон, де забуття.
***
© Copyright: Настя Крадецкая, 2010
Свидетельство о публикации №110102603932
Свидетельство о публикации №110102603932
Рецензии