У сніжну казку завітала ранком –
Ось паморозь припала на гілля.
Зими мереживо,порізане серпанком,
Притисла до грудей в полях рілля.
А крізь хмарки сміється ранку сонце.
До себе в гості просить завітати.
Стриба промінчик прямо у віконце,
І не дає вже більше подрімати.
Який чудовий в лісі відпочинок!
Блукаю стежкою в ялинах навмання.
Гіллям гойдну,щоб тисячі сніжинок
За мить мені змережили вбрання.
картинка из интернета
Зимова казка
© Copyright: Лариса Рындова, 2010
Свидетельство о публикации №110102603371
Свидетельство о публикации №110102603371
Рецензии