Я йду вiд тебе

Зі скибок снів складається півколо,
Що по краях обвуглене до тла.
Байдужість до усього, що навколо.
Байдужість я до тебе зберегла.

Тримай, щоб не розсипався в повітрі,
Цей сміх, такий дзвінкий та надлегкий.
Можливо я колись тобі повірю,
Коли розіб'єш дійсність на друзки.

А поки що ти просто випадковий
Малюнок на холодному вікні.
Розтанеш під промінням та ніколи
Вже уві сні не з'явишся мені.

Дивись, як догорів останній спогад,
В пустелі душ давно нема води.
Та холодом скувало наші скроні,
Хіба колись повернемось сюди?

Сліди безжально вітер замітає,
І застигає попіл у імлі.
Я йду від тебе, просто я зникаю
З цієї непривітної землі...


Рецензии
як завжди - файно!!!

Александр Мельничук   05.11.2010 02:05     Заявить о нарушении
Дякую, Олександре, дуже приємно :)

Алёна Губина   05.11.2010 10:42   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.