Я твоя королева. Ти знаєш?
Я твоя та незванна ніч.
З мене знову життя починаєш,-
Тільки я, і ніхто опріч.
Я твоя королева. Ти чуєш?
Чуєш голос доріг та рік...
На камінні тепер заночуєш,-
Тільки я і ніхто повік.
Я твоя королева. Ти бачиш?
Бачиш сонце? Те сонце-я.
Може ти колись і поплачеш,
Що стягнула тебе з коня.
Ти повіриш, в мені щось від лева,
Я-ромашка прогірклих узбіч.
Але зараз лиш я-королева.
Тільки я. І ніхто опріч.
Королева
© Copyright: Забияка Светлана, 2010
Свидетельство о публикации №110102407990
Свидетельство о публикации №110102407990
Рецензии