Обсмикана! Чому така обсмикана.
Була красуня в золоті і квітах...
Тепер у розпачі до неба віти
І від зайців куфайками обтикана.
Хапалась за останнє листя стомлено,
Схиляла сонце-голову низенько.
А сльози з неба- кап, кап, кап дрібненько.
Так голо, ой так голо, що аж соромно.
Листопадова осiнь
© Copyright: Забияка Светлана, 2010
Свидетельство о публикации №110102407583
Свидетельство о публикации №110102407583
Рецензии
Цей вірш мені дуже сподобався)) Образ такий смачний, хоча й сумний))
Татьяна Потапенко 2 01.11.2010 20:23 • Заявить о нарушении
Татьяна Потапенко 2 01.11.2010 20:23 • Заявить о нарушении