Лина Костенко. Осень страстная

Перевод с украинского

Вечерний сон пылающего лета,
И руки – чудо магии ночей.
Красавица, что ласками согрета,
Лежит у лета осень на плече.

Созрела страсть к огню уже у плода.
Пыша огнем, томится на излёте.
И торжествует мудрый гений рода
Всего живого на живой планете.

Еще спит лето, утром осень встанет –
В косе янтарной нить засеребрится,
Могучи чресла золотого стана,
Идет – и нива перед ним ложится.

Близняшки-зерна клонятся к покосу,
Червонощёких роз расстелен плюш.
И сладко спят черкусы*-негритосы,
Средь белых яблок, жёлтой расы груш.

Рвет синий ветер узды-посторонци**.
А в сердце лета – щедрый солнцепад.
И слитками растопленного солнца
Лежат лимоны, груши, виноград.

Луч загустеет в гроздьях перегретых.
А ляжет снег на зябнущие дни –
И страстный сон пылающего лета
Зимой холодной взбродится в вине!
________________________________________
*черкусы – сливы;
**посторонцы – на конях упряжь, ремни.
________________________________________

ОСІНЬ ЖАГУЧА

Вечірній сон закоханого літа
і руки, магнетичні уночі.
Вродлива жінка, ласкою прогріта,
лежить у літа осінь на плечі.

Дозріла пристрасть до вогню і плоду.
Пашить вогнем на млосному щаблі.
І торжествує мудрий геній роду
всього живого на живій землі.

Ще літо спить, а вранці осінь встане —
в косі янтарній нитка сивини,
могутні чресла золотого стану,
іде в полях — вгинаються лани.

Близнята-зерна туляться в покоси,
біжить юрба червонощоких руж,
сплять солодко черкуси-негритоси,
біляві яблука і жовта раса груш.

Рве синій вітер білі посторонці.
А в серце літа — щедрий сонцепад.
І зливками розтопленого сонця
лежать цитрини, груші й виноград.

Загусне промінь в гронах перегрітих.
А ляже сніг на похололі дні —
жагучий сон закоханого літа
в холодну зиму бродить у вині!