Вже води відійшли від берега, уже
вона відходить теж по ниточці алеї…
Портрет-пейзаж-портрет. Відколупай ножем
її із полотна чи пам’яти своєї…
Чи просто замалюй – і розум-мастихін
Наліплює мазки – олійна фарба ранку:
; Стікає як смола – до золотих колін…
; Залазить як змія – в потріскану горлянку…
І ні очей, ні губ – які вони були?
Портрет-пейзаж-ніщо… мализна і ніщота…
…не смикнеться рука із пензликом, коли…
…не відвернеться Бог – така його робота…
Вже води відійшли від берега - і мла…
І силует розтав під подихом ваала…
…………..
…а як вона б тебе у небо завела…
…а як вона б тебе у небі цілувала…
2008
портрет - пейзаж - портрет
© Copyright: Ганна Осадко, 2010
Свидетельство о публикации №110102403136
Свидетельство о публикации №110102403136
Рецензии
Один із найулюбленіших Ваших віршів))))
Ви знаєте, Ганно, я ловлю себе на тому, що дуже часто повторюю ті чи інші рядки Ваших віршей, частіш за все "Три шпарівні ґаздині...". Ці галицькі слова так лягли мені на душу!
Ирина Гончарова1 24.10.2010 14:52 • Заявить о нарушении
Ви знаєте, Ганно, я ловлю себе на тому, що дуже часто повторюю ті чи інші рядки Ваших віршей, частіш за все "Три шпарівні ґаздині...". Ці галицькі слова так лягли мені на душу!
Ирина Гончарова1 24.10.2010 14:52 • Заявить о нарушении
СЕРДЕЧНО ДЯКУЮ, дорога Ірино!
Мені дуже приємно!
З теплом,
Ганна Осадко 24.10.2010 15:27 Заявить о нарушении
Мені дуже приємно!
З теплом,
Ганна Осадко 24.10.2010 15:27 Заявить о нарушении
