;Йду ранковою вулицею.
Повітря захоплене
брудом
сонних машин,
котиться в голові
запах
твого волосся,
голос твій
замість
тріскоту
зимових шин.
Я тут і там,
У пеклі
Й раю на землі
Я у весні блискучій,
Невгамовній,
Веселій,
Там і тут,
В жорстокій
і нелагідній
Зимі.
Я там – з тобою,
Посеред гір, лісів,
А, може звіробою,
Я там, кохана,
Я з тобою, я там і
Тут, серед зими, і тут я власна тінь, я в центрі
Вічного двобою,
Моя душа застигла,
Я, знаєш, я... я не в ладах з собою.
Я – Кай, що жив у королеви,
Я – птах, який поволі застигає,
Переді мною – києви й женеви,
Де окривавлене добро, так само, як і я,
Поволі, тихо-тихо, помирає.
Я хочу сонця, хочу тебе,
Не твоє тіло, звісно, люба,
мені достатньо їх і тут,
Мені потрібно трошечки тепла,
Що ти з собою забрала,
Прирікши душу.
На страждання.
Холодно.
Я йду ранковою влицею.
Все ж таки на вулиці вже майже зима.
10.10.2010
Йду ранковою вулицею
© Copyright: Иван Кирпа, 2010
Свидетельство о публикации №110102401496
Свидетельство о публикации №110102401496
Рецензии