***
Ти права не маєш сказати мені
«Не люблю»,
В світ іншої жінки піти
і забути про мене.
В той день посивіє і небо,
і літо зелене,
І вітер вітрила на шмаття
порве кораблю.
Ти права не маєш сказати,
що я вже не та,
Що я вже набридла і хочеться
іншої долі.
Що простору хочеться, вражень, подій,
врешті, волі.
А я уже звична, домашня якась і проста.
Що ж хочеш – іди, але знай, проросла
я давно,
У серці твоєму навіки
пустила коріння.
Тебе не зігріє, мій любий,
облуд павутиння,
І спраги тобі не втамує
спокуси вино.
Ти права не маєш сказати мені
«Не люблю».
Не люблю
© Copyright: Забияка Светлана, 2010
Свидетельство о публикации №110102307526
Свидетельство о публикации №110102307526
Рецензии