Синку,синку...,
мій любий син...!
Авжеж доля твоя невдовзі
вкотре лихо стоїть у двері
на невизначенному порозі...
синку,синку...,
мій любий син...,
якби слухав своєї мати,
то ти мав би добрих речей,
мав отримати та міцно тримати...
синку,синку...,
мій любий син...!
Біль моя і моя жалоба...!
Скільки може моє життя
ще тривати,то звісно лише Богу...
синку,синку...,
це мій заповіт,
це наказ через мене від Бога,
цей тримати в душі завіт,
...(я....наказую..оце тобі!)
Все життя твоє залежить від того...!
синку,синку...,
мій любий син...
ширим серцем я вірю тобі...
і кохаю,як мати кохають...,
і бажаю щасливої долі...!
Синку, синку...
© Copyright: Людмила Букреева, 2010
Свидетельство о публикации №110102303566
Свидетельство о публикации №110102303566
Рецензии