* * *
У вітру немає серця,
Але коли я
Задихаюсь від самотності,
Він рятує мене
Своєю прохолодою.
Я звикаю до неї
І перестаю думати про вітер,
Як про непостійне явище природи.
А потім він зникає
По-англійськи - не попрощавшись -
Грюкнувши жорстоко дверима
По моїй патологічній наївності.
Повільно корчусь від болю
На вогні зневіри й безчестя.
А потім довго
Сумлінно заучую фразу:
"Вітер - не людина:
У нього немає серця".
И на русском:
У ветра нет сердца,
Но когда я
Задыхаюсь от одиночества,
Он спасает меня
Своей прохладой.
Я привыкаю к ней
И прекращаю думать о ветре,
Как о непостоянном явлении природы.
А потом он уходит
По-аглийски - не простившись -
Хлопнув жестоко дверью
По моей патологической наивности.
Медленно корчусь от боли
На огне неверия и бесчестья.
А потом долго
Старательно заучиваю фразу:
"Ветер - не человек:
У него нет сердца".
У в? тру немаэ серця
© Copyright: Мирослава Опанасик Шершень, 2010
Свидетельство о публикации №110102206535
Свидетельство о публикации №110102206535
Рецензии