Моє серденько
Місяць плаває спокійно.
Серед ночі всі дрімають.
Моє серденько чомусь сумує
та й само, по чім, не знає...
А шукає щось незнане
--- а незнане, навіть себе не знає.
То ж і моє серденько
так самітно й неповажно
все шукає щось... Та все шукає...
А знайти не зможе
бо ж не знає що й шукає!
А таке серденько лишень блукає.
З невигоди до незгоди
завди притинає... Кажуть
така доля серця того що незнає
що бажає --- а тому й блукає.
Немов та пелюстка рожева,
під волею вітра, все літає...
Місяць плаває спокійно.
Синє небо блакитно сміється.
Сичі гуркотять поміж дубами;
Серце ж плаче! Я скриплю зубами.
То ж я й хочу тепер знати:
Таке буває також і з вами?
Мо серденько
© Copyright: Микола Щома, 2010
Свидетельство о публикации №110102205661
Свидетельство о публикации №110102205661
Рецензии