Цим екзотичним холодом гербер
До мене тягнуться байдужі руки,
Вуста фальшиві і холодні очі
Твої під сірим сплаканим вже небом,
Ти підійдеш. Слова повториш звичні,
Слова безбарвні, беззмістовні - ниці.
Вони впадуть, як дріб'язок в долоню
Старому жебракові в переході.
На них не купиш ні тепло, ні спокій,
Ні захист від осіннього вітриська.
Тремтять гербери - файні диво-квіти,
Несправжністю мені тривожать серце.
Тремтять гербери, файнi диво-квiти...
© Copyright: Мовчан-Мысловска, 2010
Свидетельство о публикации №110102109113
Свидетельство о публикации №110102109113
Рецензии