Вiдкрий менi дверi...

Відкрий мені двері,          
            вже пізно, спускається ніч,
У зоряні сіті
           все небо заплутує місяць.
Відкрий мені серце,
          лиш поблиск очей віч на віч,
Лиш спраглі вуста
          шепочуть одвічну ту пісню,
Що ллється на землю
          дощами любові з небес,
Що вік проростає
          крізь камінь
                травою та цвітом,
Що будить весною
          на хатах
                перестук лелек,
Що так нам нагадує щастя,
                та щастя - то вітер.
Не можеш ти бути мов янгол,
                бо тяжкі гріхи.
Лиш чистим на небо
                стрімка і блискуча дорога.
Написана доля по світу
                крізь болі іти,
Ти просто людина
                і в тобі є доста усього.
Відкрий мені двері,
                клубочиться присмерком світ,
Хай повна душа
                жалкої печалі, зневіри,
В Чумацькім шляху
                згоріти стрілою за мить,
Відкрий мені небо
                чаклунським коханням без міри.