У нед лю вранц -рано
У неділю вранці-рано
Поле крилося туманом,
Мати сина проводжала,
Да свитину дала
Й тихо йому приказала:
Вернись сину в домовину,
Да живий здоровий.
Пішов син у тиху ріку
Да не вернув в домовину,
А молодиця ридає,
Як тополя похилившись
Над могилой сина,
І говорить тихо
Як би знала не пустила
У тихую ріку.
© Copyright: Вика Максименко, 2010
Свидетельство о публикации №110102005469
Свидетельство о публикации №110102005469
Рецензии
