Осенi Пора...
В усьом вчувалась тиха туга:
В незбудтi приростить листа,
В незбудтi трiпотiть у-друге.
I хмароверть була важка, так знепром1нена... убога,
Як марноверть цього життя до всесв1ту...
повз двер1
Бога...
Зганяв тужбу жовтих плямок в1тер в скатерть одну листову,
1з хмари вихопив М о р о к !
Йому грудьмы ковзатись змога п о Р О З Х Р И С Т А М
У
С
Т
И
Х
С Т Е Ж О К...
Свидетельство о публикации №110102003704
Дякую Вам, Вікторе за чудову поезію.
З повагою,- Тетяна.
Веточка Вишни 13.07.2011 13:37 Заявить о нарушении
Удачи Вам, и, до Ильи... возвращайтесь.
Малор.
Виктор Малор 13.07.2011 15:22 Заявить о нарушении