Вальсує багряним листям уздовж тротуарів осінь,
Цей смуток, мабуть, від того, що теплі скінчились дні…
Згорнулась душа в клубочок: не хоче трагедій, досить!
Та тільки думок не гріють столиці п’янкі вогні…
Я хочу прийти додому, облишивши ролі й маски,
Пірнути в тепло обіймів, відчути твій аромат,
Забути усі образи, немовби невдалу казку,
І просто собі кохати, не вірячи в листопад…
19-20.10.2010
Осiннiй смуток
© Copyright: Любовь Козырь, 2010
Свидетельство о публикации №110102002917
Свидетельство о публикации №110102002917
Рецензии
Як гарно! такий спокійний, затишний вірш. Зрозумілий кожній жінці, яка хоче хоч інколи жити "облишивши ролі і маски", сховавшись "в тепло обіймів". Дякую за світлий , хоч і сумний (трішечки)настрій...
Мовчан-Мысловска 21.10.2010 04:40 • Заявить о нарушении
Мовчан-Мысловска 21.10.2010 04:40 • Заявить о нарушении
Дякую. Дуже приємно, що Ви мене розумієте та розділяєте думки і емоції, вкладені у цей вірш! Щиро рада Вашому візиту!
Любовь Козырь 21.10.2010 09:49 Заявить о нарушении
Любовь Козырь 21.10.2010 09:49 Заявить о нарушении