Не зарадить...

Вже ніщо не зарадить.
Муза нині німа.
Вихровій листопаддя –
наче справжня зима.

Навіть сльози замерзли
десь на денці очей.
Хто пішов - той закреслив
хід нормальний речей.

Зупинився годинник,
стихли звуки й слова.
Б'ється серце об стіни –
а болить голова!

День знебарвився раптом.
Сіра гама - й катма.
Зрада - оклик! І крапка.
Далі тексту нема...


Рецензии
далі тексту нема
муза нині сама
рихлі звуки й слова
проростає трава

так воно вже іде
між віршів і людей

Юрий Лазирко   21.10.2010 16:55     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.