Поримую...

Поримую тихий вечір із печаллю,
Поримую місяць в ночі із чеканням,
Повінчаю всі надії, всі прощання,
Всі зустрінуті світання повінчаю.

Муку відчаю - з осіннім жухлим листям.
Голим стовбуром розіп'ятого клена.
Як всі злі вітри горнулися до мене!
Наче в цілім світі їм забракло місця.

Наче їм усім забаглося зігрітись
Коло серця, що в своїм вогні згорало.
Мій далекий, як тебе я виглядала!
Як я вчилася чекати і молитись!

Листопад ночами знову шклить калюжі,
Сивий лід сліпить до болю сонцю очі.
Заримую, любий, що ти тільки схочеш.
Навіть ті слова - зимові і байдужі.


Рецензии
Розкішно пишете.
Дякую за насолоду, панно Тетяно.

Борис Смыковский   18.11.2010 14:36     Заявить о нарушении
Дякую за добрі слова. Приємно, що комусь подобається моя поезія.

Мовчан-Мысловска   20.11.2010 04:59   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.