Осіннє непорозуміння
Не видно зірок за хмарами.
Не видно обличчя здалека.
І навіть своїми чарами
не можу я зменшить відстань.
Ми бачимо те, що хочемо.
Та раптом зі мною паніка.
Ховаємо свої очі ми,
як вітер сховався в листях...
Останнє листя насипано
під ноги м'якеньким килимом.
І з осінню ми залишимось
чекати щось на дорозі...
Я далі поїду. Справами
займатись, зібравшись з силами.
І в осінь оцю насправді ми
дивитимемось крізь сльози...
Чекала я марно. Тільки-но
летіли думки без підпису,
зривалося листя з гілками...
А я в непорозумінні...
Не бачила серед сірості
я світла в очах. А тільки сум,
що бавився з суєтливостю.
І настрій такий осінній...
191104
Осеннее недоразумение, укр
© Copyright: Александра Сумская, 2010
Свидетельство о публикации №110101805402
Свидетельство о публикации №110101805402
Рецензии