Порину в давні я пісні,
Батько Тарас все ж сподівався.
Минають у потоці дні,
Холодний смуток знов закрався.
В далекій сірій глибині,
Простий народ лишився.
Але ж не віриться мені,
Кобзар також не здався,
Доніс свої пісні,
У глибині душі лишився.
Над Україною горять вогні,
Тож не даремно сподівався!
Фото из интернета.
Могила Тараса Шевченко в Каневе на Чернечьей горе является одним из самых почитаемых мест для украинского народа. Входит в состав Шевченковского национального заповедника.
Над Украiною горять вогнi
© Copyright: Лидия Филимонова, 2010
Свидетельство о публикации №110101700952
Свидетельство о публикации №110101700952
Рецензии
Як почую рiдну мову,
душа зворухнецця.
I Тарасо, видно, тому
На завждi смiетьця.
Дяко, шо ще е надiя,
i дiло зворухнеця...
Дiвчiнонька гарно кропае вiрши!
Заходь на мою прозу, побачiшь, як я про вiйну кропаю.
З повагою Любава в жданках вiзiта...
Любовь Селезнева 19.11.2010 21:51 • Заявить о нарушении
душа зворухнецця.
I Тарасо, видно, тому
На завждi смiетьця.
Дяко, шо ще е надiя,
i дiло зворухнеця...
Дiвчiнонька гарно кропае вiрши!
Заходь на мою прозу, побачiшь, як я про вiйну кропаю.
З повагою Любава в жданках вiзiта...
Любовь Селезнева 19.11.2010 21:51 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 13 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.