Без назви

Не можна любити. Несила забути.
Гірчать поцілунки, тому, що останні.
Додати б ще краплю п`янкої отрути ,
Тієї, що зветься «взаємне кохання».

Не треба спішити. Іще до світанку
Сто двадцять секунд. Прикидатись огидно...
Ми нишком наліпимо пластир на ранку,
На ту, що у серці. Стороннім не видно...

А завтра підеш, начепивши усмішку,
Брехати, що дійсність нагадує казку.
Лиш серце (от лихо!) поболює трішки:
Напевно, забув поміняти пов`язку...


Рецензии
Лілю, ти звідки? я з Полтавщини.
неймовірно зачіпають за живе твої вірші

Наташа Сёмка   23.10.2010 12:16     Заявить о нарушении
Я з Тернополя, але живу в Сирії.
Наталю, мені справді неймовірно приємно, що для когось мої поетичні спроби цікаві. Заходь, буду рада!

Лилия Аль   23.10.2010 15:30   Заявить о нарушении
не губися, додала тебе в обрані))) :***

Наташа Сёмка   23.10.2010 18:49   Заявить о нарушении
Удивительные стихи, Лиля! А я со Львова. Совсем рядом с Тернополем... Будьмо!

Лена Паньковская   04.07.2011 01:51   Заявить о нарушении
Як приємно зустріти тут стількох землячок!))

Лилия Аль   05.07.2011 02:35   Заявить о нарушении