Весна садами відцвіла
А літечко хлібами
Жовтий листок в ріллю упав
Зима не за горами
Ой як же любо як же мило
Жива природа справжнє диво
Стою на стежці серед лісу
В ріках тримаю обморожену мелісу
Та ось щось в небі зашуміло
І вмить все стало зрозуміло
Гуси у вирій відлітають
Прощальну пісеньку співають
І стало сумно щось мені
Що ж їх чекає в чужині
Піднявши голову шепочу в слід
Нехай щасливим буде ваш політ
Бувайте рідні ви мої
Хай щиро приймуть вас чужі краї
Усе минеться як годиться
Надіймося що нам весна ще посміхнеться
Ос нь 2010
© Copyright: Надежда Погребняк, 2010
Свидетельство о публикации №110101509073
Свидетельство о публикации №110101509073
Рецензии