Місячні відблиски сяють по хмарах,
Роги задер молодик,
Душі загиблі блукають примарами,
Тихо вгорі.
Ніч вистигає синіючим простором
Зорі висмоктують світ.
Тільки туманом
очей розпорошених
Лишимось ми.
Дме. Листопад оббиває розтерзані
Рештки садів…
Дим розстилається,
духи вечеряють
Листями днів.
Плачеться, дишеться,
смертно колишеться,
Все – у вогні.
Крається серце окраєчком місяця.
В подиху – сніг.
Господи, хай цього світла ще лишиться,
Свічка палає,
душа не розкришиться,
Серце, мов гніт,
хай не зігнеться,
а полум’ям здійметься,
Сяйвом в політ!
Мiсячнi вiдблиски сяють по хмарах...
© Copyright: Борис Смыковский, 2010
Свидетельство о публикации №110101304489
Свидетельство о публикации №110101304489
Рецензии
Свічка палає,
душа не розкришиться...,дякую, з теплом Лідія!!!
Лидия Филимонова 13.10.2010 20:52 • Заявить о нарушении
душа не розкришиться...,дякую, з теплом Лідія!!!
Лидия Филимонова 13.10.2010 20:52 • Заявить о нарушении
Дякую, Лідія.
Тепла вам увашому домі цієї зими.
Борис Смыковский 14.10.2010 17:47 Заявить о нарушении
Тепла вам увашому домі цієї зими.
Борис Смыковский 14.10.2010 17:47 Заявить о нарушении