Ти хт ла хиттю...

Ти х*тіла хиттю наполоханих удвох
Птахів із снів розгублених та хитрих
Цідить із піхв химерних хміль-переполох,
Щоб ти завжди – на голові – макітра…

Та хміль відходить,
хурделИця – теж,
Я - не хробак,
Людина все ж!..


Рецензии