Відкрий листа.
Рядками я в долоні
твої розсиплюсь,
наче перший сніг.
І ніби ненароком
рідні скроні
торкну я знов –
на щастя чи на гріх.
Читай мене.
Неписаним каноном
одвічних,
наче доля, почуттів,
до твого серця знов
коханням-дзвоном
звертаюсь я
простим малюнком слів.
Згадай палкий
і щирий поцілунок,
з життям з”єднай життя,
хоча б на мить!..
Налий мене і випий,
наче трунок,
і аж тоді –
у сонячну блакить
лети удалину,
за журавлями!..
Десь там, у зорях –
істина проста
Кохання Двох,
що вже не стануть
нами.
Але я ще живу.
Відкрий листа...
В1дкрий листа...
© Copyright: Михаил Исаевич, 2010
Свидетельство о публикации №110101300321
Свидетельство о публикации №110101300321
Рецензии