***
«Як жаль, що лiто пролетiло» (Лидия Филимонова)
Як невимовно літа жаль,
Того, що серце зігрівало.
Його було, як завжди, мало...
Вже осінь поринає в даль.
Вже інші мрії та думки
Плекають душу, мов дитину.
Пожовкли айстри біля тину,
Стихають в березі струмки.
Стежок барвистих павутинь,
Чи приведе любов до тебе,
Чи розгорнеться серед неба
Душі закоханої синь...
Свидетельство о публикации №110101301804
Одвічними вітрами йде безсоння.
Душа не спить, не вгомонитись їй,
Не розірвати їй ночи бездоння.
========================Дякую!!!)))
•°*””*°•. .•”*°•.•°*”•. .•°*””*°•.
.•°*” .•°*” *Дякую!!!)))* ”*°•.”*°•.
.•°*”.•°*”.•°*”**”*°•.”*°•.”*°•. * ”*°•.”*°•.
................. .•°*””*°•. ...............
Светлана Мулюкова 20.10.2010 14:44 Заявить о нарушении
за такий чудовий експромт.
Заходьте, буду радий Вам.
Саша Сухой 21.10.2010 09:01 Заявить о нарушении