Шалений вiтер листя вдаль жене
Засмучені дерева гне до долу…
Невже ніколи більш не промайне
Тепло і світло сонячне навколо?!
Жовтневий дощ, невитримана злива,
Немов би гнів обурених небес,
Змиває місто річками бурхливо
По вулицям брудним навперехрест.
І сумно очі дивляться навколо,
Зростає приголомшена журба –
Повсюди відтепер безжальний холод
З тремтінням мимовільним на губах.
Свидетельство о публикации №110101300150
А осінь зараз п'є мою печаль
Якщо я мерзну без тепла і ласки
Твоє кохання втративши на жаль?
Те що Ви, Володимире, пишіть вірші і українською мовою для мене це звичайно ж стало відкриттям.
Мимоволі згадалися рідні мені люди і місця де я жила колись у тепер в такому вже далекому дитинстві.
Щиро дякую за ці спогади, які так ненавмисно нахлинули на мене.
З теплом та повагою, Світлана.
Светлана Фен-Тисова 13.10.2010 01:59 Заявить о нарушении
с теплом, Владимир
Владимир Рыбчинский 13.10.2010 07:32 Заявить о нарушении