Афганiстан
Далекій край Афганська це земля
Чому це так, чому це мамо
На долю випало мені
Пісок і вітер завіває
Від вибухів стоїть туман
І краплі крові опадають
Немов дощем, немов дощем.
Усе змішалось пісок, сльози
І страх, і кров-смерть навкруги
Чому це так, чому це мамо
Мені це випало в житті.
Находять птахи всі дорогу
Яка додому їх веде
Як хочу, мамо, щоб дорога
Додому в мене теж була
Дорогу ту, щоб ти зустріла
І пригорнула до себе
Як хочу, мамо, щоб дорога
Додому в мене теж була.
Летять, летять думки, як птахи
А небо чисте, мов сльоза
Держу в руках я мамо хрестик
Який на щастя , дала ти мені
Пісок і вітер завіває
Немов зима в ріднім краю
Тут дуже тепло, тепло мамо
А тут так холодно мені
Находять птахи всі дорогу
Яка додому їх веде
Як хочу, мамо, щоб дорога
Додому в мене теж була
Дорогу ту, щоб ти зустріла
І пригорнула до себе
Як хочу, мамо, щоб дорога
Додому в мене теж була
Я так далеко дуже мамо
Чужа війна і на чужій землі
Чому це так, чому це мамо
На долю випало мені
І смерть і кров це гірше мамо
Те що я бачив у кіно.
Свидетельство о публикации №110101209419