Пришестя ночi - на укр

Це цілком зрозуміло –
Вертається ніч,
Оповита печалі
Жалобним серпанком...
Її серце розпачливе
Знов потерпає –
Тане воском
Запалених
Зоряних свіч.

Я тобі розповім
Ці занедбані сни,
Де забуто давно вже
Кінець і початок,
Тільки ніч,
Оповита
Серпанком печалі,
Подорожніх стрічає,
Хто загубився чи зник

У велелюдному морі
Щоденних турбот
Про поживу,
Пожежі,
Поширення хворих –
Повсякчасних,
Звичайних до втоми,
Історій,
Де відсутнє
Одне лише слово:
Любов.


Тільки ніч
Дасть притулок
Для цих неборак,
Що шукають
Не дібр –
Казкову примару,
Пригорне їх до себе,
Снотворного чару
Впорсне в очі,
Під голову
Правий кулак,

Що за всі подушки
М’якший в світі,
Положить
Обережно
І ковдрою
Теплих небес
Їх укриє,
Щоб спали
Безпечно і без-
                невинно
Дивились
На радощі Божі.

Щоб кохались
Без сорому,
Як в забутті,
Як тварини
Чи янголи
Апокрифічні,
Доки доль
Несподіваних
Зоряні свічі
Їм з склепіння
Небесного
Зможуть світить.

Але ніч...
То жінка самітна,
Вона
Заспокоїть,
Вгамує
Страждання та рани
Заблукалого гостя,
А потім
Одна
Знов залишиться
Мовчки
Чекати на ранок.