Не втрачаю надії –
Ще маю для цього підґрунтя,
Бо багато ідей ще,
Багато людей, і бага...
Тільки Бозя сконав.
Чорний космос
Як жорнами крутить.
І свободою впився наш брат,
Аж стоїть перегар.
І уже назагал не важливо
Чи люди, чи свині,
Навіть визначить їх неможливо
Ані розрізнить.
Але Бозя сконав,
Відтепер ми самі в усім винні,
Й повземо лабіринтом
Шукаючи порвану нить.
І кришаться ідеї,
І валяться царства-моцарства,
І летить цілий світ
Шкереберть або сторчголова.
Найрозумніші з нас
Вже готують ракети до Марса,
Пам’ятаючи Ноя,
Й реве по відсіках товар.
Проте, Марс, чи Венера,
Чи інша гостинна планета,
А від себе самого,
Хіба ж, небораче, втечеш?
Отже, цапову пісню
До останнього вижмеш куплета
І – за Бозею слідом,
Сплатити свій Вічності чинш.
Не втрачаю надii... - на укр
© Copyright: Игорь-Франтышек Сидоренко, 2010
Свидетельство о публикации №110101200892
Свидетельство о публикации №110101200892
Рецензии