Сьогодні знов міняєш цілий світ
На звуки пульсу у зболілих скронях.
Твоя сльоза блищить, як самоцвіт,
Коли ховаєш райдугу в долонях.
І ти не жертва демонічних сил,
І твій герой не втратив позолоти.
Вкради цей сон - і розрубай навпІл -
Якщо удасться серце розколоти...
Безгучний крик в холодну пустоту.
Ти знову перша - перша із нікого.
І нову по вузенькому мосту,
Немов востаннє, йдеш по допомогу...
Безшумно йди по зламаних квітках.
Розбий себе на тисячу уламків.
Тепер ця казка у твоїх руках -
Святі руїни кришталевих зАмків...
2008.
Сьогодн знов...
© Copyright: София Ворон, 2010
Свидетельство о публикации №110101001336
Свидетельство о публикации №110101001336
Рецензии
Гарний вірш, ніжний! Справжня лірика - наче дзеркало, в якому видно жіночу душу: таку тендітну, таку трепетну. Як часто ми і наші мрії перетворюються на "святі руїни кришталевих замків".
Мовчан-Мысловска 22.10.2010 04:15 • Заявить о нарушении
Мовчан-Мысловска 22.10.2010 04:15 • Заявить о нарушении