За світлий смуток – дякую тобі.
Спасибі за мінорний спокій сну,
за осінь листопадову в журбі,
в туманах гай, що мріє про весну.
Я дякую за полум”я бажань,
побачення на різних берегах,
за щирість непрошептаних зізнань
і віщих сліз розлуки на очах,
ночами ненаписані листи,
неходжену стежину через сніг
в наш рідний гай, де невагомо ти
блукаєш у мінорі снів моїх...
Спасиб1...
© Copyright: Михаил Исаевич, 2010
Свидетельство о публикации №110100700375
Свидетельство о публикации №110100700375
Рецензии