Пробач нам мамо за усі гріхи,
Які в житті, можливо, ми зробили.
Ми два твоїх сина, два птахи,
Яких з любов’ю і ніжністю ти ростила.
Пробач, що не поруч з тобою,
Не можемо тобі щодня допомагати.
Тебе життя нагородило долею важкою,
Але ти вмієш проблеми перемагати.
Пробач за те, що досі нам допомагаєш,
Хоч ми вже й виросли доволі.
Ми знаємо, ти просто сильно нас кохаєш
І в скруті не покинеш нас ніколи.
Пробач, що рідко говоримо „люблю тебе”,
Можливо, не вміємо емоцій проявляти,
Але душа і серце кожен день шкребе,
І хочеться частіше на тебе споглядати.
Пробач, за, можливо, різко сказані слова,
За те, що в потрібний час не подзвонили.
Але ми знаємо, що ти все уже простила,
І те, чого ми ще навіть не зробили.
Пробач нам мамо
© Copyright: Аристархос, 2010
Свидетельство о публикации №110100703471
Свидетельство о публикации №110100703471
Рецензии
у меня слёзы проступили.
мамы наши - самые дорогие люди, и пока они с нами, никакие беды не страшны.
замечательно написано!!!
Евгения Громова 07.10.2010 12:56 • Заявить о нарушении
мамы наши - самые дорогие люди, и пока они с нами, никакие беды не страшны.
замечательно написано!!!
Евгения Громова 07.10.2010 12:56 • Заявить о нарушении