Мова наша солов нна

Горнусь до тебе рідна земле
Немов до матінки дитя
Даєш мені ти сокровенне
Оце земне святе життя
Від гір карпатських аж до Криму
Ця солов'їнна мова лине
Молюсь я нею й розмовляю
І колискової співаю
Своїм онукам Українцям
Не даймо задушити рідну мову чужоземцям
І з діда прадіда спокон віків
Вона виводить нас у люди
Цюмову Кобзареву знають всюди
Трембіта грає і сопілка
Шумить вербова тихо гілка
І калиновий передзвін
Моїй прекрасній мові шлють земний уклін


Рецензии