Ти відірвав надії крила,
Ти відпустив любові гріх.
І все про що тебе просила,
Забув давно і біль твій стих.
І фарби щастя малювали,
На чистім небі сірий біль.
А дні так щедро росипали,
На свіжі рани білу сіль.
А джерело німой любові,
Затягне терен через час.
І вже не буде в тілі крові
І поцілунків,щастя,нас...
***
© Copyright: Елена Караманиц, 2010
Свидетельство о публикации №110100600613
Свидетельство о публикации №110100600613
Рецензии