адже знала напевне –
всі ці їхні талмуди, манускрипти і фоліанти,
обтягнуті шкірою немовлят –
пшик! –
марниця-полова-абищиця
марні спроби
світо-творіння та вітро-ловлення:
- бо
слова розсипалися, як горох по долівці,
закочувались за язик, зникали під шафою –
і годі було визбирати їхні суті та сутності.
- бо
літери недремними хрущами розліталися навсібіч:
ось вони ще нависають живою хвилею
над нічником свідомості,
а за мить – шарудливим сміттям помирають
під черевиками часу...
адже знала напевне –
залишиться мало
і залишиться – найвагоміше:
тіні дерев
мовчання каменю
клинопис журавлиних валок
на розчахнутій плахті неба.
адже знала напевне
© Copyright: Ганна Осадко, 2010
Свидетельство о публикации №110100605453
Свидетельство о публикации №110100605453
Рецензии
Ух ти!!! Що текст, що фото - перша кляса!!!
:-)
Svyatoslav Synyavsky 06.10.2010 19:20 • Заявить о нарушении
:-)
Svyatoslav Synyavsky 06.10.2010 19:20 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.