***

Ти кричиш...
Відміряючи щедрими порціями
осінь і присмак образи...
Незабутніми чорними сонцями
Криєш...
Ні відрази,
ні смутку, ні сліду...
Не відразу...
До стелі приколота звістка,
про нашу капітуляцію...
Акції...
Падають від безнадійності...
Мрії в ротації...
Мовчки здригаешся від конспірації
Справжнього себе...   


Рецензии