Тебе не можу я тримати міцно, ти вільний птах, лети від мене!
Так смуток моє серце полонив, ти невдоволена моя потреба.
Впади в мої розпалені вуста, солодких поцілунків мій п*янкий полон,
Гублю я час, рахуючи до ста, палає дикий мій вогонь.
Я має лиш до тебе побажання – знайти своє щастя на цій Землі,
Бути з ним разом завжди, у світлому бути, не в темній імлі.
Мені вибачай коли щось не так, від тебе я інколи шаленію,
Не можу без тебе, не можу с тобою, наблизитись я не смію.
Та добре все ж, що зустрілись колись, не знаю, що далі буде,
Банальні слова, але все таки так – моє серце тебе не забуде.
І тільки тому, що тебе не люблю, я буду тебе любити,
І тільки тому, що тебе не знайду, я буду тобі радіти.
вiльний
© Copyright: Евгения Громова, 2010
Свидетельство о публикации №110100602752
Свидетельство о публикации №110100602752
Рецензии