Глиб океану, де відсутня тінь,
відсутні й промені від сонця зрозумілі,
де все існує у прозорім тілі,
там приховалась та двояка біль.
де течії свої, свої джерела,
а хвилі, на поверхні, як слова.
і віра що на дні є небеса
дарують ціль, як це дарує нам Венера
це дно..., що не знайде кінця,
іронія, що не збіжить в минуле,
утеча, яка ще й не відбулась
кладе початок, де його нема.
нестерпний і знайомий біль,
страждання від томління у надії,
смертельний дотик до своєї мрії
знаходить відгук в океані звідусіль.
насичений мінливим божевіллям,
занурення, - як випад із подій,
із-поміж крапель і крізь радість, та крізь біль
він дістає перлину, як спасіння.
і шторм і повені - феномени природи
і мілководдя, як незручність глибині
усі краплини, що наповнюють воді
все різномаїття прояву Безодні.
Глиб океану, де вiдсутня тiнь
© Copyright: Максим Сукач, 2010
Свидетельство о публикации №110100500594
Свидетельство о публикации №110100500594
Рецензии