Жовте листя надi мною...

Жовте листя наді мною,
Осені казковий світ,
Посміхнувся сивиною,
Вкрив чоло холодний піт.

Гріє сонечко пекуче,
Час біжить від нас,
Грають вітри балакучі,
Біля хвіртки – тарантас…

Важко знайти спільну мову,
Між оточенням своїм,
Допоможе Боже слово,
Прозріваю разом з ним…

Наді мною білі хмари,
Голубі  вгорі зірки…
Нам дарують мудрість чари,
А зі мною поруч ти…

Думи граються зі мною,
Серпня предостання мить…
Заспокоює блакить,
Жовте листя за спиною…

Автор Геннадій Сівак.
30 серпня  2002 року.


Рецензии
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.