Жовте листя надi мною...
Осені казковий світ,
Посміхнувся сивиною,
Вкрив чоло холодний піт.
Гріє сонечко пекуче,
Час біжить від нас,
Грають вітри балакучі,
Біля хвіртки – тарантас…
Важко знайти спільну мову,
Між оточенням своїм,
Допоможе Боже слово,
Прозріваю разом з ним…
Наді мною білі хмари,
Голубі вгорі зірки…
Нам дарують мудрість чари,
А зі мною поруч ти…
Думи граються зі мною,
Серпня предостання мить…
Заспокоює блакить,
Жовте листя за спиною…
Автор Геннадій Сівак.
30 серпня 2002 року.
Свидетельство о публикации №110100502562