Не псуйте моєї гордості!
Не пхайте у неї ножиці!
Не лізьте своїми "вченнями",
Не махайте пустими кишенями!
Лаве тхнуть ваші лекції,
Не множиться, а вертиться!
З пустого в порожнє капає,
Кігтями стіни царапає...
Я хочу розмови гідної,
Бажаю праці плідної,
Бо ваші ж плоди гніють уже..
Засови на двері куються вже..
Зточили й мені наручники,
Тугі волохаті зубчики.
Та ще ми зрівняємось силами,
Мене ти не візьмеш насиллями!
2009р.
Унiверситет
© Copyright: Александра Фененко, 2010
Свидетельство о публикации №110100400966
Свидетельство о публикации №110100400966
Рецензии