Літа мої літа мої літа молодії
Відлетіли десь у вирій зосталися мрії
Повертайтесь літа мої хоч у снах до мене
Буду вами любуватись погостюйте в мене
Простіть мене літа мої що вас марнувала
Був би тоді старий розум була б шанувала
Чому ж мені у юності старість не наснилась
Шанувала б я вас милі й Богові молилась
Щоб не бігли за водою й з перекотиполем
Не згадувать би в старості про молодість з болем
Ой якби ж мож повернути у другий бік річку
Я б заплела русу косу ще й поклала чічку
Пішла б гулять в чисте поле у сріблясті роси
Задивилась як миленький до схід сонця косить
Посідали б під калину та й ся любувались
Ой якби ж то ції мрії мої позбувались
Ой не буде ой не буде ой знаю не буде
Життя земне споконвічне та нас вже не буде
Мо л та
© Copyright: Надежда Погребняк, 2010
Свидетельство о публикации №110100408457
Свидетельство о публикации №110100408457
Рецензии