непоетичним поетам

Дим від цигарки, ручка, папір...
Нічого зайвого, навіть думок…
Всі сили чорнилом, всі сили у твір,
Чорнило розлилось, листок промок…
Букви розмокли, розмокли слова,
Півчорний листок полетів у смітник…
Померла поезія…її більше нема...
Ні рими,  ні такту, повний гаплик...
Отямтесь, псевдопоети, і полишіть
Написання тупих псевдовіршів, як ті
Що ви пишете! Вірша напишіть!
Те що ви пишете – не вірші!

Слова не достойні також того,
Щоб алкоголем їх заливати!
Відвідайте краще просте молоко!
Воно допоможе вірша написати...
Забудьте цигарки під час віршування,
Справжні поети курили колись!
Тепер, коли курить навіть бомжарня,
Ти не курити краще навчись..
Якщо ти творцем вважаєш себе,
То кому потрібні прокурені фрази?
Вірші – звукові перевтілення неба!
Неба і сонця! Не димової зарази!
А якщо ти пишеш для себе,
Нехай того ніхто не читає!
Написав і спалив! Не псуй людям неба!
Бо це багно нам культуру зливає!

Ти молодий і хочеш писати?
Уяви скільки вас є таких!
Так створи щось таке, щоб твої цитати,
Відрізнялись від інших – безглуздих, німих!


21.09.2010.