Вдихае ос нь наще м сто
повільна вже його хода,
так хочеться побути в тиші
на березі Дніпра!
Давно ведуть роботи в полі,
збираеться врожай
так хочеться додому
у теплій край!
Так хочеться літати
над поверхівками у уверх
це наче паралелі
між магістралями дерев.
Вдихае осінь наше місто,
смакуе присмак на губах
слабким промінням тисне
у наших сонних головах.
Процес старіння не спинити
землі потрібен сон
ми тішемось,як діти,
коли проміння падае з вікон.
Вдихае осінь наше місто
спокійно спить мое село
я одягла коралове намисто
на щастя,радість і добро!
Свидетельство о публикации №110100400472