Ти зі мною, але ти далеко...
Ти далеко, та ти в мене вдома...
В мене вдома, де затишно й тепло,
Там, де тепло й немає де втоми.
Я далеко, але я з тобою.
Я з тобою, бо мабуть кохаю...
Я кохаю такою любов'ю,
Що тобі я свій дім довіряю.
Почекай же ще трохи, благаю,
Бо я часом була заблукала..
Я блукаю, бо долю шукаю,
Та вже майже вхопила, спіткала...
Але зараз ми маємо простір.
Нагодуймо ж своїх егоїстів.
Ми як порізно - сильні, та босі..
А як разом - то взуті та зшиті..
То ще рано, мабуть, нам кохатись,
Ми ще діти, а мати в нас - Воля.
Будем порізно разом триматись
І тримати в руках нашу долю.
2008г.
***
© Copyright: Александра Фененко, 2010
Свидетельство о публикации №110100401050
Свидетельство о публикации №110100401050
Рецензии