Мо думки
То відлетять а то повернуться з далека
То хмарка набїжить
То сонечко пригріє
То дрібний дощик замрячить
То вітерець повіє
І так усе життя
Але йому нажаль - немає вороття
Як день прожив то й слава Богу
Що ще обходиш сам себе
Не требуєш підмогу
Здається ще не жила
А скроні побіліли
Ой де ж поділися роки
В який край відлетіли
Та чи настане та весна
Щоб з вирію вернулись
Хоч би їх вітром принесло
В віконечко всміхнулись
Ой не повернуться літа
Ніколи вже до мене
Десь піднялися в небеса
Образились на мене
Бо марно тратила я їх
Не вміла цінувати
Ой не повернуться літа
Буду ж за ними банувати
Ой не повернуться літа
До мене й ні до кого
Два рази вік ніхто не жив
Не дав нам Бог такого.
Свидетельство о публикации №110100308820
Думы-думки, как птицы,
То улетят,то вернуться из далёка...
Два раза век никто не жил,
Не дал нам Бог такого.
Замечательные стихи.От души и красиво написанные доброй душой.С восхищением.В.П.
Валентина Жиганова 12.11.2010 12:48 Заявить о нарушении
Надежда Погребняк 13.11.2010 21:16 Заявить о нарушении