я могу говорить. я можу казати

я могу говорить, о разном, о многом,
пытаться под ритм выкладывать буквы,
удачно иль нет жонглировать слогом,
и еще из за рифм, "мучаться" жутко.

но я просто струна, что звучит и стареет,
меняет свой тон и тембр иногда,
я пытаюсь сказать, но подчас и немею,
когда вокруг звон и трещат зеркала.

мне хотелось бы думать, что есть еще время,
чтобы сделать, успеть, услышать, спросить,
но секунды безжалостно с дымом растают,
может быть мне лишь кажется, что я могу говорить.



я можу казати, що завгодно, про різне,
намагатись під ритм,  літери класти,
вдало чи ні, жонглювати тим слогом,
і ще через рими, «катуватись» завчасно.

та я просто струна, що звучить і старіє,
тон змінює, тембр,  іноді, як кристал,
намагаюсь казати, але часом й німію,
коли навкруг дзвін руйнування дзеркал.

й хотілося б вважати, що є іще час,
щоб зробити, встигнути, почути, спитати,
та миті безжально із димом розтануть,
можливо, я марю, що я можу казати.