Мить
злетить у небуття. І все дарма,
що ось була – та вже її нема.
Лише цю мить, на вогкому пероні,
коли в моїй руці твоя рука,
та ще й квиток, затиснутий в долоні
не змиє повсякденності ріка..
Вона живе , та мить, в моїй душі,
Ув”язнена довічно у вірші.
Свидетельство о публикации №110100301483
"Вона живе , та мить, в моїй душі,
Ув”язнена довічно у вірші."
З повагою,
Фиолетта 27.10.2010 00:25 Заявить о нарушении
Щіро дякую, Фіолетта!
З повагою, Валерій.
Валерий Калмыков 27.10.2010 00:41 Заявить о нарушении